ГЛАВНАЯ МЫ Повертаючись до надрукованогоммм
povertayhest-nadrukovonogoПовертаючись до надрукованого Ви невпевнені у чесності співробітників? Ваш чоловік скаче угречку, а діти невідомо з ким проводять вільний час? Перевірте їх на детекторібрехні! «Я продаю людям правду», - каже приватний...
poleznaya-informatsiyaДанные материалы формируются. Спасибо за понимание и за ожидание.

Повертаючись до надрукованого




Ви невпевнені у чесності співробітників? Ваш чоловік скаче угречку, а діти невідомо з ким проводять вільний час? Перевірте їх на детекторібрехні!


«Я продаю людям правду», - каже приватний підприємець зХаркова, поліграфолог Віктор Ільницький, який час від часу працює у Володимирі.

Міла Сергєєва, м. Володимир-Волинський

Віктор Ільницький народився у м. Коростень Житомирськоїобласті. По закінченні Тамбовського військового училища потрапив за розподілому м. Харків, який віднині став його другим рідним містом.

 У 1992р. в періоднестабільності в державі, будучи у званні капітана, покинув службу у Збройнихсилах і присвятив своє життя підприємницькій діяльності.

У 2006р. Віктор Михайлович вирішив освоїти новуспеціалізацію, серйозно зацікавившись поліграфологією, бо, як каже, понад уселюбить правду і справедливість. Придбавши детектор брехні і все необхіднеобладнання, вступив на курси поліграфологів (фахівців детектора брехні), щофункціонують у Києві на базі компанії АРГО-А від Індіанськогополіграфологічного інституту (США). Під час навчання опанував американськіметодики роботи, отримав відповідний сертифікат про освіту і право надаватипослуги поліграфа з метою захисту бізнесу та особистого життя людей. 

Успішно працюючи в даній галузі бізнесу вже упродовж 7років, Віктор Ільницький невтомно займається самоосвітою, глибоко вивчаєпсихологію та нововведення в царині поліграфології, постійно відвідуєнауково-практичні конференції, а цьогоріч пройшов курс навчання у провіднихспеціалістів у Москві, що дало змогу застосовувати на практиці поряд ізамериканськими нові російські методики роботи на детекторі брехні.

З 2009р. Віктор Михайлович тісно співпрацює з ВАТ«Володимир-Волинська птахофабрика», приїздить у наше місто в довготривалівідрядження та надає підприємству послуги поліграіфолога.

Для жителів нашого міста і району вже давно перестало бути таємницею, щона Володимир-Волинській птахофабриці перевіряють співробітників на детекторібрехні. Даний факт викликає неоднозначну реакцію як серед працівниківпідприємства, так і людей, що не мають до нього жодного відношення. Це й сталоприводом до публікації у №25 нашої газети матеріалу «Детектор брехні. Чизаконно ним користуватися і як він впливає на долі людей?», де йшлося проколишнього співробітника птахофабрики, який займав одну із керівних посад, алезмушений був у 2011 році звільнитися з роботи начебто через те, що двічі непройшов перевірки на детекторі брехні, хоча вважає себе кришталево-чесною людиною. Цей чоловік був названий упублікації Андрієм, бо, спілкуючись із журналістом, не захотів повідомляти своєсправжнє ім’я.
Окрім точки зору самого Андрія, у матеріалі булаопублікована правова оцінка ситуації, надана адвокатом Григорієм Пилипюком.Правозахисник вважає, що оскільки в Україні не існує законодавчої бази, яка брегулювала застосування поліграфа, то він не може застосовуватися в жодномувипадку.

На думку психолога Наталії Рахель, тестування на поліграфінегативно впливає на психологічний стан людини. Навіть, якщо працівник чистийперед своїм роботодавцем, сам факт перевірки пригнічує його, адже цесприймається як недовіра. Разом із тим, пані Наталія допускає, що дослідженняна детекторі може бути виправданим, коли роботодавець вже розглянув усіваріанти та не знайшов іншого виходу. Але у цьому разі він мусить організуватицю процедуру із залученням спеціаліста, дотриманням усіх юридичних, етичних тапсихологічних правил.
Отже, залишилася невідомою думка ще однієї сторони – тогосамого спеціаліста, що проводить тестування на детекторі брехні. Отже, абизрештою розставити всі крапки над і, звертаюсь до поліграфолога ВіктораІльницького.
-Вікторе Михайловичу, чи є законною ваша діяльність та чимаєте ви дозвільні документи на проведення досліджень із допомогою детекторабрехні?

В Україні немає закону, який би забороняв використанняполіграфа, а, як відомо, все, що не заборонено, – те дозволено. Свою діяльністья проводжу виключно у правовому полі. Будучи офіційно зареєстрованимпідприємцем, сплачую державі податки, маю сертифікати, що засвідчуютьвідповідну освіту та дають право на проведення досліджень.
-Прокоментуйте, будь ласка, ситуацію, описану у №25 нашоїгазети, про працівника, який нібито безпідставно перевірявся на детекторі тазмушений був звільнитися.
-Я добре пам’ятаю цей випадок. Так званий Андрій, працюючина одній із керівних посад, підозрювався у махінаціях, тому йому булозапропоновано пройти тестування на детекторі. Він не заперечував і дав письмовузгоду. Перевірку на поліграфі чоловік проходив двічі. Після першогодослідження, яке підтвердило причетність до правопорушень, ніхто його з роботине звільняв. Але Андрій висновків не зробив і продовжував у тому ж дусі, щозасвідчили результати вже другого тестування. Тоді чоловік був звільнений зазгодою сторін. У тому, що відбулося, винен він сам. 
А те, що наговорив Андрій вашому журналісту, виглядає,принаймні, смішно. Зрозумійте: для того, щоб когось звільнити з роботи, я непотрібен. Це легким рухом руки може зробити керівництво. А виписувати мене затисячу кілометрів та ще платити гроші за перевірки, щоб потім когось звільнити,було б повним абсурдом! Навпаки, працівнику дали шанс, а він ним нескористався.



-Чим викликана необхідність перевіряти співробітників здопомогою детектора?



 -Кожен керівник зацікавлений, щобу його підпорядкуванні працювали порядні, добросовісні люди, яким можнадовіряти. Доведено, що 90% крадіжок на підприємствах здійснюється самимиробітниками. Тож, аби захиститися від розкрадань, керівники змушені проводитивнутрішні перевірки. А буває так, що метод інструментальної детекції брехні – єдиний спосіб дізнатися правду, тому йзатребуваний. Це перспективний напрямок, виправданий обставинами самого життя.

-У багатьох виникає сумнів щодо правдивості поліграфа, хочафахівці стверджують, що похибка може складати лише два відсотки…




 -Сумніватися можутьтільки необізнані люди, що цілком природно. Я ж як фахівець добре знаю цінусвоєї помилки, за якою стоїть репутація чи навіть подальша доля людини – і цене пафос. Тому, перш ніж писати висновок дослідження, я мушу бути впевненим нена 98, а на всі сто відсотків, що даю цілком достовірні дані. Якщо під частестування у мене виникають хоч найменші сумніви щодо правильності трактовкивідповіді, я дублюю найважливіші запитання по декілька разів, щоб переконатисяу правильності отриманих результатів. І ні про які проценти не може бути ймови!
-Хто має доступ до отриманих в результаті дослідженьвисновків, адже вони містять персональні дані опитуваних?



-Висновки відомітільки мені і замовнику. Диски з поліграмами (записами, отриманими в ходіперевірки на детекторі брехні) зберігаються у сейфі протягом трьох років (термінпозовної давності) і надійно захищені. За необхідністю дану інформацію отримуєзамовник в електронному варіанті з тим, щоб мати можливість перевірити її убудь-якого іншого незалежного поліграфолога.



-Знаю, що у вас завжди багато клієнтів. Окресліть, будьласка, напрямки послуг, які ви надаєте.



-До мене звертаються керівники організацій, бізнесмени, правоохоронці, атакож приватні особи. Я тестую людей як при прийомі на роботу, так іпрацюючого персоналу під час кадрових перестановок (особливо коли працівникпретендує на підвищення), а також при звільненні (адже де гарантія, щопосадовець іде, не прихопивши з собою секретну базу даних підприємства). Менезапрошують у випадках, коли потрібно провести службове розслідування, якщо мавмісце якийсь конкретний «форс-мажор» (крадіжка, витік інформації та ін.).Приблизно 10% звернень пов’язано із сімейними проблемами (сумнів у подружнійвірності, проблеми з дітьми, коли батьки хочуть перевірити своїх чад на предметвживання алкоголю, наркотиків, зв’язків з поганими компаніями, причетності досімейних крадіжок). Часто звертаються правоохоронці за допомогою у розкриттірезонансних злочинів, адже міліція не може використовувати поліграф при допитіпідозрюваних, а лише для внутрішніх розслідувань.



-Чи були випадки у вашій практиці, коли детектор допомагаврозкрити резонансні та посадові злочини?




-Звичайно, і дуже багато. Ось, наприклад, у Харкові біляПівденного вокзалу була зґвалтована і вбита дівчина. У міліцію прийшов бомж іповідомив, що неподалік ночував у кущах і все бачив. Свідчення чоловіка, атакож сам факт явки його у відділок викликали сумніви у правоохоронців, адже цялюдина мала багате кримінальне минуле. На запитання «Якщо бачив, то чому недопоміг?» безхатько давав плутані відповіді. «Навіщо він прийшов? Може, самвинен і хоче заплутати слідство, або ж таким чином покриває свого приятеля?» -відповіді на ці запитання непокоїли правоохоронців. Тестування бомжа надетекторі показало, що він таки казав правду, а з допомогою його свідчень знайшлизлочинця. Ним виявився охоронець розташованого неподалік магазину.




Недавно був випадок на птахофабриці - поцупили вантажівкукомбікорму. Це сталося вночі, тишком-нишком, ніхто нічого не бачив. Щоправда,крадене швидко знайшли при спробі уже перепродажу, а от, хто із працівниківдопоміг крадію, треба було з’ясувати. Очевидно, що така крадіжка не моглавідбутися без попередньої змови з охоронцем. Йому запропонували пройтиперевірку на детекторі, після чого він зник – не з’являється й досі ні вдома, ні,тим паче, на роботі. Але шляхом обстеження інших працівників мені вдалосязнайти робітника заводу, який організував крадіжку.



-Чи завжди люди погоджуються проходити дослідження наполіграфі?




-Можна порахуватина пальцях випадки відмов. Бо зазвичай під підозрою декілька людей, а крадіжкускоїла одна людина, і коли непричетні з радістю погоджуються пройти тестування,щоб зняти з себе підозру, то на їх фоні крадій щоб не виділятися такожпогоджується.



-Чи були спроби підкупу, погрози на вашу адресу з метоюзмусити вас надати замовнику дослідження завідома неправдиві дані?




-Погроз не було. А от спроби підкупу були. Невірна дружина,знаючи, що чоловік має намір перевірити її на детекторі, запропонувала меніхороші гроші, щоб благовірний не дізнався про її походеньки. Я не погодився, боне зраджую своїй совісті. Я продаю людям правду за гроші – це моя робота і моярепутація, тим більше, що дані можна легко перевірити в іншого фахівця. То щови думаєте, та дамочка ще й звинуватила мене в тому, що я хочу зруйнувати сім’ю!
-Хто частіше бреше під час дослідження – чоловіки чи жінки?
Брешуть усі без винятку – хтось більше, хтось менше. Тому яне можу виділити якусь окрему категорію. -Які обмеження існують для потенційних опитуваних щодоперевірок на детекторі?
 -Обмеження можутьбути тимчасовими і постійними. До перших відносяться загострення хронічнихнедуг, застудні захворювання, вагітність на пізніх термінах, больові відчуття,сильна втома та стан алкогольного сп’яніння.
А взагалі забороняється тестувати людей з психічнимирозладами, важкими формами серцево-судинних захворювань, хворих на астму, тих,кому за станом здоров’я не можна хвилюватися. Також не допускаються доперевірок діти до 10 років та особи зі старечим маразмом.



-Який порядок допуску до перевірок з використанням детекторабрехні?




-Спочатку складається угода з замовником дослідження,узгоджуються запитання та обговорюються деталі. Людина, яка має проходититестування, підписує заяву встановленого зразка про добровільну згоду наперевірку з допомогою поліграфа та письмово відповідає на запитання медичноїанкети. І тільки після ознайомлення з відповідями я приймаю рішення, чи можнацю особу перевіряти. -Скільки часу зазвичай триває дослідження і в яких умовахвоно повинно проходити?
-Дослідження триває за американською методикою 2,5 – 3години, за російською – від півтора до двох годин. Але для опитуваного цей часпроходить швидко, бо насправді хід тестування досить цікавий.  Перевірка з допомогоюполіграфа повинна проходити у максимально комфортних умовах, один на один зопитуваним, у повній тиші і без будь-яких відволікаючих факторів.



-Перед перевіркою на детекторі людина зазвичай хвилюється,бо боїться схибити, - стверджують психологи. Чи може хвилювання вплинути надостовірність результатів?




-Хвилюються не всі, а тільки ті, кому є що приховувати. Азагалом хвилювання не може спотворити показників, бо поліграф – дуже чутливийприлад, що одночасно контролює багато параметрів: два канали дихання -діафрагмальне та грудне, артеріальний тиск, потовиділення, пульс, руховуактивність, міміку. Коли опитуваний дає невірну відповідь, крива на поліграмістрибає вгору незалежно від того, хвилюється людина чи ні. При обстеженніведеться відеозапис, який теж допомагає визначити результати.





Що відчуває людина під час тестування на детекторі?



На це запитання Віктор Михайлович не дав мені відповіді, а натомістьзапропонував самій пройти тестування, щоб відчути все на собі. Я погодилася ізручно вмостилася у кріслі.


Поліграфолог під’єднав до пальців рук і тулуба необхіднідатчики, увімкнув відеокамеру і порекомендував після команди «Старт» поводитисяспокійно і постаратися жодним чином не виявляти своїх емоцій. Ніякогохвилювання я не відчула – не було підстав. А от цікаво було по-справжньому.



Спочатку ВікторМихайлович провів пробне тестування, щоб зрозуміти, як реагує мій організм,коли кажу неправду, та індивідуально для мене налаштував програму. А потімсказав, що дізнається ім’я мого сина приблизно із десятка інших імен, але давмені установку не говорити правди, постаравшись настроїтися так, щоб повірити увласну брехню. Коли список імен закінчився, поліграфолог одразу безпомилковоназвав ім’я, що шукав. Я була вражена, адже мені здавалося, що всі відповідідавала однаково рівно і нічим себе не виказала. Натомість про все красномовнорозповіла крива поліграми на моніторі комп’ютера… Тоді я сама переконалась, щообдурити поліграф неможливо!



* * *



На жаль, шановні читачі, обсяг газетної публікації недозволив мені розповісти про детектор брехні все, що б хотілося. Якщо визацікавились, то будь-яку додаткову інформацію зможете отримати за тел.050-30-30-123, або скориставшись електронною поштою: viktorpoli@yandex.ru

КОММЕНТАРИИ

Интересная статья? Поделись ей с другими:

ОПРОС САЙТА

ВЕРИТЕ ЛИ ВЫ ПОЛИТИКАМ
 

 

Рука помощи